Конкурс інсценованої української казки "Українські візерунки"

2017-11-29

Казка – не пряник, а дітей до себе манить!

Дуже скоро нас усіх закружить у вихорі новорічних свят. В цей час кожен щиро вірить в казки та дива!

Казку вигадати зовсім не важко, важко повірити в неї, і ще важче чекати. Наприклад, новорічна чи різдвяна казка народжується від солодкого аромату мандаринів, від лісового подиху гарно вбраної ялинки, під спалахи яскравих феєрверків та бенгальських вогників.

Але погляньте навколо, насправді казка завжди живе поряд із нами.Ми не чарівники, і не вміємо робити дива і змінювати світ одним своїм поглядом. Ми просто люди, які хочуть заплющити очі, а відкривши їх, побачити життя в різнокольорових барвах.

Тож 29 листопада в школі-інтернаті було оповите казкою, відбувся конкурс інсценованої української казки. Першими казку «Колобок» нам показували та розказували учні 5-а та 5-б. Наступними свою версію цієї популярної казки про Колобка показали учні 6 класу, хочу відмітити, що всі казки мали сучасні елементи! Однією із найяскравіших, найповчальніших українських народних казок «Язиката Хвеська» із нами поділилися учні 7 класу. Далі на нас чекала казка про маленьку дівчинку, яка дуже любила червоний колір та свою бабусю – «Червона шапочка» від 8 класу. Наступна українська народна казка розповідала про хитрість і кмітливість «Як Іван когутів ділив» у виконанні акторів 9 класу. А от 10 та 11 класи вирішили зайнятися сільським господарством і виростити ріпку, зібрати добрий врожай і показали глядачам народну казку «Ріпка». Для наших найстарших акторів із 12 класу вже дуже гостро стоїть житлове питання, тому їх вибір впав на казку «Рукавичка».

Всі виступи були яскравими та смішними, рясніли барвами костюми. Учні подарували своїм друзям, однокласникам казку, бо вона потрібна всім. Цього дня ми мали нагоду трішечки посміятися і згадати найпопулярніші казочки, що всім на ніч розповідала мама. І на останок, завжди пам’ятайте народний вислів: Казка мудрістю багата!